Земноводні України Все про земноводних України. Ареал, морфологія, поведінка ... Додому Контакт Друзі
 

Жаба прудка

Жаба прудка (Rana dalmatina) — вид земноводних, що входять до роду жаб (Rana), родини жаб'ячих (Ranidae) ряду безхвостих земноводних (Anura). Монотиповий вид.

Порівняння мінливості R. dalmatina з прилученням даних з остеології, зовнішніх морфологічних ознак та результатів генетичного аналізу інших споріднених видів показало, що вони утворюють спільну групу так званих «дрібних» бурих жаб (разом з грецькою R. graeca та італійською R. latastei жабами). Представники цих трьох таксонів відділилися від спільного середземноморського стовбура вже після формування предків R. temporaria та R. iberica. Судячи з результатів дослідження, у перше таке відділення була прилучена R. graeca, а вже згодом — R. latastei та R. dalmatina.

Останні дослідження ДНК мітохондрій та ядра підтвердили висновок про те, що прудка жаба — найперший сформований вид з групи бурих жаб (йдеться про види фауни України), виділення якого сталося у ранньому пліоцені близько 3 млн. років тому.

Ареал розповсюдження:

Ареал цього європейського виду охоплює простір від північної Франції та півдня Швеції на захід до північного сходу Іспанії, на півдні захоплює практично увесь Балканський та більшу частину Апеннінського півостровів (немає на Сардинії та Сицилії), на сході ареал обмежений Карпатами, Молдовою та сусідніми з нею західними районами України. Трапляється на крайньому північному заході Туреччини.

Вважалося,що в Україні R. dalmatina поширена лише на Закарпатті. Згодом, при вивченні сусідніх регіонів (Молдова), було зроблено висновок,що амфібії цього виду тут відсутні.Однак дослідження фондових колекцій Зоологічного музею ННПМ НАНУ показали, що це не так, і цей вид присутній у фауні Молдови (Суворовський р-н, околиці. с.Олонешти, 15 червня 1947 г.,К. Решетник, інв.№ 3238). Більше того, польові спостереження В. Ремінного у 2006 р. в суміжній з Молдовою Вінницькій обл. України (Ямпільський р-н, окол. с.Михайлівка, вересень 2006 р.), показали перебування тут R. dalmatina. Наступний цитологічний аналіз виявив наявність властивих цьому видові 26 хромосом у диплоїдному наборі. В 2007 р. прудкі жаби також знайдені в околицях м. Сторожинець (також підтверджено каріологічно) і Н. Смірновим біля м. Чернівці.

У виборі біотопів прудка жаба віддає перевагу розрідженим широколистяним лісам, включно з заплавними острівними дубовими масивами, галявинами, вирубками. Хвойних лісонасаджень та окультурених ландшафтів (пасовища, поля тощо) зазвичай уникає. В горах відомі знахідки на висоті до 1500 м над рівнем моря. R. dalmatina — відносно нечисленний вид і в період нересту його чисельність у водоймах складає 3–8 ос. на 100 м берегової лінії. По закінченні сезону розмноження (червень–липень), вони полишають водойми і їхня чисельність на 100 м маршруту складає близько 0,3–2 ос.

Зовнішній вигляд:

Забарвлення тіла схоже з іншими видами бурих жаб і характеризується переважанням світло-коричневих чи буро-оливкових тонів, на межі голови й тулуба розвинена темна L-подібна пляма, є спинно-бокові складки. Починаючи від ніздрів і далі з обох боків через область очей та барабанних перетинок простягаються коричневі скроневі смуги. На задніх кінцівках зазвичай розвинені поперечні темні смуги. Черево однотонновітле. Барабанна перетинка велика, величиною приблизно відповідає розмірам ока. Резонатори у самців відсутні, вони відрізняються від самок дещо стрункішим тілом, і в сезон нересту в них на перших пальцях передніх кінцівок розвиваються шлюбні мозолі сіро-жовтого кольору. Задні кінцівки довгі й заходять скоковим (надступаковогомілковим) суглобом за кінець морди.

Сучасні дослідження зовнішньої морфології обобин, що зустрічаються на тереторії України обмежені даними про популяції з околиць Ужгорода. Показано,що розміри цьоголітків перед зимівлею складають в середньому 27,6 мм, перед другою зимівлею — 36,1 мм і самиць і 40,4 мм в самців. До третьої зимівлі самиці й самці характеризуються середніми розмірами тіла 49,8 і 44,4 мм відповідно, четвертої — 52,7 і 46,5 мм. Приблизно такі самі розміри статевозрілих тварин з північної Греції — самців 45–65 мм, самиць 50–75 мм.

Прудкі жаби закарпатської популяції характеризуються переважанням напівплямистого фенотипу (hM, 55,6%), чисельність плямистої (М) морфи складає 40,4%, близько 4% не мають плям зовсім (U).Що ж до візерунка «крапчастість», то він відзначений лише в одної з 275 особин цієї вибірки, а напівкрапчастість — в 6. Наявність дорсомедіальної смуги не відзначена.

Генетика:

Каріотип прудкої жаби з Закарпаття представлений 26-хромосомним набором (2n = 26,NF = 52), на декількох метафазних пластинках виявлені вторинні перетяги на короткому плечі третьої (другої ?) та довгому плечі п’ятої пари хромосом. Є свідчення, що ядерцевий організатор, звичайно пов’язаний з вторинним перетягом, у R. dalmatina локалізований на довгому плечі третьої пари хромосом.

Порівняння хромосомного набору цього виду з R. arvalis показало, що при різній кількості хромосом у диплоїдному наборі порівняно з гостромордою жабою (у R. arvalis 2n = 24), вторинний перетяг в обох видів локалізований на 2-й парі хромосом. Крім того, слід вказати на те,що незважаючи на відмінності у центромерних індексах R. dalmatina та R. temporaria, відносна довжина хромосом в обох видів не відрізняється (за матеріалами з території колишньої Югославії).

Дистанція Нея між R. dalmatina та R. arvalis коливається в межах 0,699–0,703, а порівняно з R. temporaria — від 0,613 до 0,651. Данні інших досліджень відрізняються: дистанція Нея між R. dalmatina та R. arvalis складає 0,439–0,500, цей показник з трав’яною жабою — 0,274–0,276.

Життя у природі:

Весняна поява R. dalmatina на Закарпатті звичайно припадає на початок–середину березня й залежить від особливостей весняних температур та висоти місцевості (у передгір’ях — наприкінці березня). У цей період їх відзначають на нерестилищах в околицях Ужгорода при температурі води 10°С. Нижня межа температури води, при якій реєстрували шлюбні крики R. dalmatina в північній Греції складає 4°С, верхня — близько 13°С.

Кричать жаби як під водою, так і на поверхні. Існують два типи криків: для першого характерно в середньому 32,24 пульсів на крик, для другого — лише 11,25. При підвищенні температури тривалість криків обох типів зменшується, що досягається зменшенням тривалості пульсів, інтервалів між ними, а відтак і всього періоду. Але, з другого боку, кількість пульсів на крик не пов’язане з температурою.

Парування та відкладання ікри після виходу з зимівлі припадає на кінець березня — початок квітня. Великих скупчень на нерестилищах, на відміну від інших видів бурих жаб, R. dalmatina не утворює і у водоймах перебуває недовго. Чисельність ікри у кладці, очевидно, невелика, у всякому разі при розтині двох самиць (L. 47,5 мм і 48,0 мм), в їхніх яєчниках відповідно виявлено 847 і 921 ікринок, хоча є відомості, що число відкладуваних прудкою жабою яєць досягає 1400.

У південних регіонах (північна Греція), самці прудких жаб покидають свої зимові сховища у кінці січня — першій половині лютого та мігрують на місця нересту. За день-два там з’являються самиці, парування та відкладання ікри звичайно відбувається того ж дня,щойно самиця з’являється на нерестилищі; репродуктивний період триває 35–55 днів. Діаметр ікринок досягає 3 мм, а разом з оболонками близько 10 мм.

Ікру відкладають окремими грудочками на підводні рослини; ікра на відміну від ікри трав'яних жаб не спливає на поверхню. За даними лабораторних досліджень вихід личинок при температурі води 16°С відбувається на 10-й день (довжина тіла 12–15 мм); загальний період перед початком метаморфозу складає 55 днів, а довжина пуголовків коливається в межах 52–57 мм.

На відміну від усіх інших видів жаб фауни України личинки R. dalmatina посередині верхньої щелепи мають круглий чорний горбок. У їхньому забарвленні зверху переважають світло-коричневі тони, червонувато-сітчастий візерунок із золотистими вкрапленнями на боках та знизу. Розміри пуголовків перед метаморфозом до 60 мм, при цьому хвіст перевищує розміри тулуба в 2–2,5 рази.

Відхід на зимівлю звичайно відбувається з падінням температури до 10–15°С і найчастіше припадає на жовтень, а у передгірських районах, можливо, дещо раніше. Зимують як у водоймах, так і на суші.Максимальна тривалість життя тварин обох статей не менше 7 років (тривалість активного періоду складає 36–40 місяців), а відмін у віковій структурі між самцями та самицями немає.

Характер добової активності залежить від сезону року. Так, під час нересту ці амфібії активні цілодобово, а після його закінчення — у першу половину дня (при підвищеній до 75% і більше вологості — цілий день) і в присмерку. Найбільша рухомість відзначена при температурах повітря 21–24°С. Дорослі амфібії живляться здебільшого наземними групами безхребетних, серед яких провідне місце посідають жуки (туруни, свинки та попики) і в меншій кількості двокрилі, перетинчастокрилі та щипавки.

Вид занесено до Червоної книги України (категорія «зникаючі види»), а також до Додатку II «Конвенції з охорони дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі» (категорія «види, що підлягають особливій охороні») та до «Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП)».


© LIO 2007. При повному або частковому відтворенні інформації посилання на zemnovodni.org.ua є обов'язковим (для інтернет-видань — гіперпосилання).
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Земноводні України
Інші земноводні України:

Жаба гостроморда
Жаба їстивна
Жаба озерна
Жаба ставкова
Жаба трав'яна
Ропуха звичайна
Ропуха зелена
Ропуха очеретяна
Саламандра плямиста
Тритон альпійський
Тритон гребенястий
Тритон звичайний
Тритон карпатський
Квакша звичайна
Кумка гірська
Кумка червоночерева
Часничниця звичайна